Відкритий урок. Поезія це завжди неповторність

01.03.2016 16:02

Тема: Виразне читання ліричних творів та створення власних поезій.

        

Мета. Вдосконалювати вміння  виразно читати ліричні твори,; поглиблювати знання основ теорії віршування; розвиток творчих навичок складати власні твори, аналізувати  поезії, зокрема визначати використані у них тропи; через поезію прищеплювати любов до рідної мови, природи, слова, творчості, і прекрасного загалом.

Тип уроку. Нестандартний.

 Обладнання. Мультимедійний проектор, слайди.

Хід уроку

I.   Психологічне налаштування на урок.

   Створення поезій – це не лише творчість, це також  праця та вміння. Сьогодні ми пригадаємо деякі відомості з теорії віршування, ще раз зануримось в неповторний, надзвичайно, пронизливо правдивий і чуттєвий світ поєзій В. Симоненка, послухаємо та проаналізуємо вірші, які народились під впливом цікавих рядків «витязя української поезії».

II. Повідомлення теми уроку, мети, епіграфу. ( зачитати зі слайдів)

                                                         

                                                          Є такі, чия творчість стає часткою нашого буття,

                                                        часткою повітря, яким ми ди­хаємо, і тих ландшафтів,

                                                        що нас чарують, і помислів, що ними живемо.

                                                                                                                 О. Гончар

   Ось так, просто і з безкінечною любов’ю  висловився О. Гончар про вічно молодого класика української поезії – В. Симоненка. Але перед тим, як заглибитись у його творчість, давайте пригадаємо відомості з теорії віршування.                  

III.Поглиблення та повторення знань з основ теорії віршування (все на слайдах)

              Гра « Три кроки до поезії»

Група поділяється на дві частини. Завдання – якомога швидше і правильно виконати вправи.
 

Вправа 1. Вказати вид римування.

Рідна мати моя ти ночей не доспала

І водила мене у поля край села.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І  рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

                                                      (А Малишко)

Приходять предки добрі і нехитрі,

У бородах, простелених на вітрі,

Не руки- а погнуті чорні віти,

Не очі, а прозористі орбіти.

Магнат осел огородив Дніпро:

«Стороннім хід сюди забороняю.

Тут рибу тільки я ловить бажаю»

Але ж Дніпро - народнеє добро?                         (В.Сосюра)

 

Вправа 2. Визначити види рим.

Прочитайте знову

Тую славу. Та читайте

Од слова до слова.

Не минайте ані титли,ніже тії коми.                      (Т.Шевченко)

0 слове рідне, хто без тебе я?

Чи буде жить в віках душа моя?
Чи буде сонцем в небі пломенінь?
А чи залишиться в пітьмі століть?                      (В.Чемерис)

Рученьки терпнуть,злилаються віченьки,

Боже, чи довго тягти?

З раннього ранку до пізньої ніченьки

 Голкою денно верти...

(П.Грабовський)

Вправа 3. Незакінчене речення

Я почну, а ви кінчайте, розмір віршів визначайте.

Двоскладова стопа з наголосом на першому складі називається...

Двоскладова стопа з наголосом на другому складі називається...

Трискладова стопа з наголосом на першому складі називається...

Трискладова стопа з наголосом на другому складі називається...

 

Версифікаційні вправи.

1.                 Робота зі здеформованим текстом. ( переставте частини тексту, відтворивши початковий варіант)
Вчитель, вихователь і розрадник,
акуратно сторінки гортай,
Книга – скарб духовний, пам'ятай!
Книга – помічник твій, друг, порадник.

2.Буриме. (Із прозових уривків створити поетичні рядки)

Тема. Сонечко заглянуло у віконечко і попросило хлопчика відкрити свої очиці. Зразок:

          Сонце у віконце заглядає,

До хлопчини стиха промовляє:

– Ти відкрий свої зіниці,

          Схожі на блакитнії криниці.

Тема. Звільнена від криги ріка поспішає розповісти про весну

1) Крига скресла на Дніпрі               2)  Сонце річечку зігріло,

   Ожила ріка.                                          Лід в блакиті потопає,

   Сонце бавиться в воді –                   І весняний ніжний подих       

   Це весна прийшла.                             Понад хвильками літає.

    Вдома ви самостійно читали поезії В. Симоненка, обираючи ту, яка співзвучна вашій душі, думкам, настрою... Давайте послухаємо деякі з творів, які вам сподобались.

IV.Виразне читання поезій.

ГРУДОЧКА ЗЕМЛІ

Ще в дитинстві я ходив у трави,

В гомінливі трепетні ліси,

Де дуби мовчали величаво

У краплинках ранньої роси.

 

Бігла стежка в далеч і губилась,

А мені у безтурботні дні

Назавжди, навіки полюбились

Ніжні і замріяні пісні.

 

В них дзвеніло щастя непочате,

Радість невимовна і жива,

Коли їх виводили дівчата,

Як ішли у поле на жнива.

 

Ті пісні мене найперше вчили

Поважати труд людський і піт,

Шанувать Вітчизну мою милу,

Бо вона одна на цілий світ.

 

Бо вона одна за всіх нас дбає, Нам дає і мрії, і слова,

Силою своєю напуває,

Ласкою своєю зігріва.

 

З нею я ділити завжди буду

Радощі, турботи і жалі,

Бо у мене стукотить у грудях

Грудочка любимої землі.

Він дивився на мене тупо

Очицями, повними блекоти:

— Дарма ти себе уявляєш пупом,

На світі безліч таких, як ти.

 

Він гримів одержимо і люто,

І кривилося гнівом лице рябе,

Він ладен був мене розіпнути

За те, що я поважаю себе.

 

Не стала навколішки гордість моя...

Ліниво тяглася отара хвилин...

На світі безліч таких, як я,

Але я, їй-богу, один.

 

У кожного Я є своє ім'я,

На всіх не нагримаєш грізно,

Ми — це не безліч стандартних «я»,

А безліч всесвітів різних.

 

Ми — це народу одвічне лоно,

Ми — океанна вселюдська сім'я.

І тільки тих поважають мільйони,

Хто поважає мільйони «Я».

 

ВАРВАРИ

         Круг багаття не танцюють дико,

         Не беруться в бійці за чуби

          Варвари із атомного віку,

          Варвари з космічної доби.

Захищають горді ідеали,

Перегонять в гроші кров і піт,

Крізь холодні скельця-окуляри

Оглядають благодійно світ.

       У палацах пишних — не в печері

       Варвари з космічної доби

      Мріють дати людству на вечерю

      Атомні опеньки і гриби.

 

   А тепер давайте послухаємо вірші, на створення яких вас надихнули ці поетичні рядки  

 В. Симоненка

IV. Читання учнями власних поезій. (під музику, вірш Грицюк   Олі   - під метроном)

V. Аналіз ліричного твору.

  Дякуємо за цікаві поезії. Я впевнена, що всі отримали велике задоволення від творів. Давайте спробуємо проаналізувати їх. Хто хоче поділитися своїми враженнями? Які художні засоби використано для створення цих гарних, цікавих віршів?

IX. Заключне слово учителя.

    Ваші знання, активність, творчість до глибини душі схвилювали мене .Я бажаю, щоб ви оглянулись навколо, подивились на світ широко відкритими очима, вдихнули красу, а видихнули - поезію.

     І пам’ятайте, поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.